Мийки з нержавіючої сталі

Сама назва «мийні ванни» говорить про цілях їх експлуатації: в них щось миють. Власне, звідси й пішло не зовсім правильне, але повсюдно поширилася назва – «миття». Як би там не було, мийна ванна постійно стикається з водою і іншими, ще більш агресивними рідинами: спиртом, розчинником або лугом, тому виготовляти їх краще з надійного і міцного, стійкого до лужних середовищ, матеріалу.

Слід зазначити, що всі перераховані вище характеристики повною мірою притаманні легованої сталі, іменованої в народі нержавейкой. На заводі в мийках з легованої сталі знежирюють деталі, на овочебазах – підготовляють матеріал. Навіть друкарні включили в список необхідного обладнання деякі предмети з нержавіючої сталі. Однак саме широке застосування мийні ванни отримали саме в сфері громадського харчування.

Так, у ресторанах вони просто незамінні, так як в них виконується безліч різноманітних функцій: миття сковорідок, воков, каструль, котлів, тарілок, підносів, кухарських інструментів, столових приладів і навіть харчових продуктів. Сфера застосування мийок величезна, тому сьогодні вони є в кожному закладі громадського харчування.

При виготовленні мийок зазвичай використовують кілька способів. Так, якщо потрібна велика мийка, найчастіше її подетально зварюють з листової нержавіючої сталі, товщиною від 0,8 мм до 2,0 мм, причому всі деталі мийної ванни повинні бути видавлені або з невеликими ребрами жорсткості, а шви – герметичні і проварені. Каркас роблять з металевого, в основному оцинкованого профілю (іноді куточка) з товщиною стінок від 1 мм і більше. Такі вироби найчастіше називають котломойками. По більшій частині, вони оснащуються однією-трьома мийними чашами. Так, помістити таку мийну ванну при транспортуванні в звичайний паперовий пакет точно не вийде.

Також є суцільнотягнені мийки, з листового тонкостінного металу (до 0.8 мм), які являють собою одне ціле зі стільницею, у них чаші зазвичай не глибокі і не великі. Кріпляться вони трубним каркасом або лонжеронами, а комплектуються подстольем, опорами (ногами), фартухами, дверцятами, полицями. Стандартні варіанти передбачають наявність однієї-трьох мийних чаш.

Еще один вид моечных ванн – цельнотянутые из толстого металла (от 1мм до 1.5мм). Порой отдельные модели таких ванн достигают огромных размеров: 400 мм в глубину, а ширину и длину – 600 мм. Изначально их выпускают без столешниц, поэтому они или ввариваются в поверхность или являются накладными, (сверху, снизу). Отдельно к ним изготавливают столешницу, в которой проделывают под чашу вырез, вваривая в него мойку.

Вся робота проходить у спеціальному «кондукторі» автоматизовано з допомогою контактної роликового зварювання, причому в наповненій водою виробничої ванні, щоб уникнути деформації металу (поверхня стільниці) при нагріванні.